Щеплення, яке може врятувати від раку: що варто всім знати про ВПЛ?

Вірус папіломи людини (ВПЛ) настільки розповсюджений, що практично всі люди інфікуються ним в певний період життя. Проте не всіма типами одночасно: ВПЛ — це насправді ціла когорта вірусів (близько 100 типів), і не всі вони несуть небезпеку.

Що треба знати про цей всюдисущий вірус та чи реально від нього захиститись? З’ясовуємо спільно з гінекологинею Наталією Лелюх та медичною лабораторією ДІЛА.

База, ґрунт, основа про ВПЛ

Вірус передається контактним шляхом, тобто через безпосередній фізичний контакт зі шкірою та слизовими оболонками інфікованої людини.

Первинне зараження найчастіше пов’язане зі статевим життям (орогенітальні, генітальні та анальні контакти). Кожен новий партнер/ка — потенційне джерело нових вірусів. І навіть при використанні якісних бар’єрних методів контрацепції ризик інфікування залишається, оскільки вірус може передаватися через контакт зі шкірою навколо статевих органів.

У рідкісних випадках, за наявності генітальних бородавок, може відбутись передача вірусу від матері до дитини при природних пологах.

Вірусом не можна заразитись через контакт із кров’ю пацієнта/ки, але є загроза для працівників, які виконують ексцизійні та аблятивні процедури (хірургічне втручання) у ВПЛ-позитивних жінок. Тому американське товариство кольпоскопістів рекомендує вакцинуватися медпрацівникам, які виконують такі процедури. Ну і маски, окуляри або щиток ніхто не скасовував для таких випадків.

Більшість типів ВПЛ не викликають симптомів і минають без лікування орієнтовно за 2 роки від первинного контакту. Імунна система людини без будь-якого підсилення та укріплення «чарівними» ліками для «зниженого» імунітету долає вірус і його нащадків назавжди.

Водночас існує таке явище як персистуюча (хронічна) інфекція. Це ситуація, коли в загалом здорової людини імунний захист (здоровий!) не зміг повністю знищити вірус за 2 роки й невеличкі «варварські вірусні поселення» продовжують жевріти на слизовій. Поступово, повільно, але впевнено вони викликають незначні зміни навколо.

Саме персистуюча інфекція (тривала й непомітна довгий час) небезпечна з погляду розвитку онкологічного захворювання. У жінок частіше йдеться про рак шийки матки, у чоловіків — про рак ротогорла (рак задньої стінки горла, зокрема язика та мигдаликів). ВПЛ також може викликати рак вульви, піхви, статевого члена, анусу.

Якщо скринінг на рак шийки матки (кольпоскопія + цитологія (ПАП-тест) +аналіз на ВПЛ 16/18 типів за методом ПЛР для жінок 29 років і старше) існує й використовується, то рутинних обстежень на інші види раку, викликаних ВПЛ, не існує. Тобто всі звикли, що жінка має проходити гінекологічний медогляд. А як щодо огляду гортані? А чи часто чоловіки відвідують уролога? На жаль, рідко. Водночас онкологічне захворювання на фоні інфекції розвивається повільно, іноді десятиліттями. Тому дуже важливо не пропустити початок негативних змін і вчасно вжити заходів.

Хороша новина: своєчасна вакцинація проти ВПЛ може запобігти розвитку понад 90% випадків раку, спричинених ВПЛ. Ключове слово — своєчасна.

То що ж робить вакцина?

Слід розуміти, що вакцини не запобігають новому інфікуванню й не лікують наявні штами, а також не скорочують час одужання, не стимулюють імунну систему на знешкодження вже наявного вірусу. Навіщо ж тоді вони потрібні, спитаєте ви?

Вакцина «вчить» імунну систему швидко знаходити заражені вірусом клітини й перешкоджати розвитку вірусу надалі. Зовсім проста аналогія: вакцина «показує» клітинам імунної системи портрет вірусу й вчить їх не відкривати двері ось таким небажаним особам. Це дозволяє звести до мінімуму ризик персистенції, тобто хронічної інфекції.

Після вакцинації людина однозначно буде контактувати з вірусом, збудник може навіть вразити деякі особливо довірливі клітини, але імунна система швидко побачить проблему й не дасть вірусу прижитись там надовго.

Що відомо про вакцини проти ВПЛ?

У США ліцензовані до застосування три вакцини для профілактики ВПЛ: 9-валентні (Gardasil 9, виробник — Merck), 4-валентні (Gardasil, виробник — Merck) та 2-валентні (Cervarix, виробник — GlaxoSmithKline). Валентність у цьому випадку означає, захист від скількох штамів вірусу забезпечує вакцина.

В Україні є можливість щепитися 4-валентною (Gardasil) та 2-валентною (Cervarix) вакцинами власним коштом.

У 2023 році в Україні зареєстрували й 9-валентний препарат Gardasil 9. Проте наразі його не можна придбати в аптеках. За даними Національного порталу з імунізації, вакцину закуповують коштом місцевих бюджетів і застосовують для безоплатного щеплення певних груп пацієнтів, як-от дівчаток 9–13 років, у регіонах. Така програма вже діє, наприклад, у Києві, Одесі, Луцьку, Ковелі, на Львівщині, в Житомирі та Полтаві.

Більшість онкологічних захворювань, викликаних вірусом папіломи людини, спричинені 16 або 18 типами вірусу, і саме на них спрямовані всі три вакцини. Крім того, 4-валентна та 9-валентна вакцини надають захист також і від ВПЛ типів 6 та 11, які викликають аногенітальні бородавки. А 9-валентна вакцина додатково захищає ще від п’яти типів папіломавірусу високого онкологічного ризику: 31, 33, 45, 52 та 58.

Кому та коли варто вакцинуватися проти ВПЛ?

Рекомендації щодо щеплення від Центру контролю та профілактики хвороб США (CDC):

– Найкращий час для вакцинації — 11–12 років, проте можна починати з 9 років. Ліпше це робити за 2–3 роки до початку статевого життя. Якщо людина не отримала щеплення в підлітковому віці або пізніше, рекомендовано зробити його до 26 років.

– Для людей віком понад 26 років щеплення проти ВПЛ не входить до переліку рекомендованих. Проте існують окремі ситуації, коли вакцинацію у віці 27–45 років можуть розглядати. Про це — далі.

– Щеплення проти ВПЛ не рекомендується робити після 45 років. Більшість людей до цього віку вже мали контакт із вірусом, тож вакцинація, найімовірніше, не буде ефективною.

– Вагітним слід відкласти вакцинацію проти ВПЛ на післяпологовий період. Проте перед вакцинацією тестування на вагітність не є обов’язковою умовою.

– Вакцина безпечна для жінок у період лактації.

Що варто знати про вакцинацію проти ВПЛ людям віком 27–45 років?

З огляду на фактори ризику, про які йшлося вище, для людей у цьому віковому діапазоні щеплення дає значно менші профілактичні переваги. Саме тому такі провідні міжнародні організації, як-от CDC, не радять вакцинацію всім дорослим старше 27 років.

Спільно із сімейним лікарем або лікаркою ви можете обговорити доцільність щеплення у вашому випадку. Водночас зважайте на такі фактори:

– Найбільш ефективна вакцинація в такому віковому діапазоні буде для людей, які ще не мали до цього часу сексуальних контактів.

– Ефективність вакцинації буде дуже низькою в людей, які мають бурхливе статеве життя та/або різних статевих партнерів/ок.

– У будь-якому віці новий статевий партнер/ка — це фактор ризику нового інфікування. Натомість для людей, які живуть тривалий період у сталих моногамних стосунках, ризик підхопити інфекцію є дуже низьким.

– Для людей віком 27–45 років рекомендують робити 3 дози вакцини (з інтервалом у 0-2-6 місяців від першої вакцинації).

Варто пам’ятати, що медикаментозного лікування папіломавірусів не існує. Немає жодного препарату, який би впливав на вірус чи на імунну систему та з доведеною ефективністю вбивав збудника або допомагав його вбивати. Тож тільки своєчасна вакцинація, тільки хардкор.