Skip to main content

ПОЧАТОК ЕПІДЕМІЧНОГО СЕЗОНУ ХОЛЕРИ

З 1 червня в Україні настає епідемічний сезон холери. Це пояснюється сприятливою температура навколишнього середовища. В спекотний період збудник розмножується у харчових продуктах, воді тощо.Тож з початку червня в Україні починається посилений епідеміологічний нагляд за всіма випадками гострих кишкових інфекцій.

Холера це гостре інфекційне захворювання, яке передається фекально-оральним шляхом.

Збудник патології — холерний вібріон (Vibrio cholerae) серогруп О1 або О139.

ОСНОВНІ СИМПТОМИ ХОЛЕРИ:

  • водяниста діарея (випорожнення можуть мати білий колір і нагадувати “рисовий відвар”);
  • сильне зневоднення;
  • блювання;
  • м’язові судоми;
  • зниження тиску, слабкість;
  • порушення кислотно-лужного балансу.

У важких випадках може призвести до смерті, якщо не надати своєчасну медичну допомогу.

Зараження відбувається через вживання інфікованої води, продуктів харчування, через контактно-побутовий та змішаний шляхи.

Найбільший ризик виникає в регіонах з поганими санітарними умовами та відсутністю доступу до чистої питної води.

Хворі на холеру у перші дні інфекції дуже заразні.

Найчастіше хворіють діти, люди похилого віку, особи зі зниженою кислотоутворювальною функцією шлунка та паразитарними захворюваннями.

Після хвороби залишається нестійкий імунітет.

Інкубаційний період у середньому становить 1–2 дні іноді від кількох годин до 5 днів.

Прояви інфекції починаються з діареї вночі чи вранці. Хворий відчуває імперативні позиви. Дефекація (від 3–5 до 20–30 разів на добу) характеризується рясними виділеннями. Кал швидко втрачає колір і стає рідким. Поступово випорожнення хворого набувають вигляду рисового відвару із запахом тертої картоплі чи риби. 

ПРОГНОЗ ПРИ ХОЛЕРІ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД РЯДУ ФАКТОРІВ: 

– своєчасність початку лікування;

– тяжкість перебігу та ступінь зневоднення організму;

– вік пацієнта;

– наявність супутніх захворювань;

– своєчасність виявлення та лікування ускладнень. 

ПРОФІЛАКТИКА ХОЛЕРИ:

  • вживання лише кип’яченої або бутильованої води;
  • миття рук з милом;
  • уникнення сирих морепродуктів та немитих овочів/фруктів;
  • покращення санітарії та гігієни.

За наявності загрози виникнення холери здійснюється госпіталізація всіх пацієнтів з проявами гострої кишкової інфекції з наступним призначенням бактеріологічного дослідження.

Людей, які контактували з хворими чи джерелами холери, рекомендовано ізолювати на 5 днів під спостереження та для обстеження.

У разі зараження лікування полягає у швидкому відновленні рідини (регідратація) і, за потреби, застосуванні антибіотиків.

Для специфічної профілактики інфекції використовуються різні типи холерних вакцин.

Наразі Всесвітньою організацією охорони здоров’я зареєстровано та застосовується 3 пероральні вакцини від холери.

Перейти до вмісту