
ПОЧАТОК ЕПІДЕМІЧНОГО СЕЗОНУ ХОЛЕРИ
З 1 червня в Україні настає епідемічний сезон холери. Це пояснюється сприятливою температура навколишнього середовища. В спекотний період збудник розмножується у харчових продуктах, воді тощо.Тож з початку червня в Україні починається посилений епідеміологічний нагляд за всіма випадками гострих кишкових інфекцій.
Холера це гостре інфекційне захворювання, яке передається фекально-оральним шляхом.
Збудник патології — холерний вібріон (Vibrio cholerae) серогруп О1 або О139.
ОСНОВНІ СИМПТОМИ ХОЛЕРИ:
- водяниста діарея (випорожнення можуть мати білий колір і нагадувати “рисовий відвар”);
- сильне зневоднення;
- блювання;
- м’язові судоми;
- зниження тиску, слабкість;
- порушення кислотно-лужного балансу.
У важких випадках може призвести до смерті, якщо не надати своєчасну медичну допомогу.
Зараження відбувається через вживання інфікованої води, продуктів харчування, через контактно-побутовий та змішаний шляхи.
Найбільший ризик виникає в регіонах з поганими санітарними умовами та відсутністю доступу до чистої питної води.
Хворі на холеру у перші дні інфекції дуже заразні.
Найчастіше хворіють діти, люди похилого віку, особи зі зниженою кислотоутворювальною функцією шлунка та паразитарними захворюваннями.
Після хвороби залишається нестійкий імунітет.
Інкубаційний період у середньому становить 1–2 дні іноді від кількох годин до 5 днів.
Прояви інфекції починаються з діареї вночі чи вранці. Хворий відчуває імперативні позиви. Дефекація (від 3–5 до 20–30 разів на добу) характеризується рясними виділеннями. Кал швидко втрачає колір і стає рідким. Поступово випорожнення хворого набувають вигляду рисового відвару із запахом тертої картоплі чи риби.
ПРОГНОЗ ПРИ ХОЛЕРІ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД РЯДУ ФАКТОРІВ:
– своєчасність початку лікування;
– тяжкість перебігу та ступінь зневоднення організму;
– вік пацієнта;
– наявність супутніх захворювань;
– своєчасність виявлення та лікування ускладнень.
ПРОФІЛАКТИКА ХОЛЕРИ:
- вживання лише кип’яченої або бутильованої води;
- миття рук з милом;
- уникнення сирих морепродуктів та немитих овочів/фруктів;
- покращення санітарії та гігієни.
За наявності загрози виникнення холери здійснюється госпіталізація всіх пацієнтів з проявами гострої кишкової інфекції з наступним призначенням бактеріологічного дослідження.
Людей, які контактували з хворими чи джерелами холери, рекомендовано ізолювати на 5 днів під спостереження та для обстеження.
У разі зараження лікування полягає у швидкому відновленні рідини (регідратація) і, за потреби, застосуванні антибіотиків.
Для специфічної профілактики інфекції використовуються різні типи холерних вакцин.
Наразі Всесвітньою організацією охорони здоров’я зареєстровано та застосовується 3 пероральні вакцини від холери.